st1Майно фермерського господарства не підлягає поділу між подружжям.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі-Закон) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону.

Відповідно до ст.3 Закону членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14річного віку, інші члени сім»ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства.

Статтею 19 Закону визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом. (ст.20 Закону).

   У суді розглядався спір про поділ майна подружжя. Суд першої інстанції дійшов висновку, що поділу між сторонами підлягає майно, як спільне майно подружжя, зокрема: земельна ділянка, яка перебувала у власності відповідача, будівельні матеріали і приладдя, які використанні при будівництві споруд, а також фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокатами об’єднання було підготовлено та подано апеляційну скаргу, здійснено представництво інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції.

З огляду на доводи апеляційної скарги, положення Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту фермерського господарства суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення свого членства у фермерському господарстві, і цілісний майновий комплекс фермерського господарства не є спільним майном подружжя, а тому не підлягає поділу між ними.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню в частині поділу майна, а саме земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства; будівельних матеріалів і приладдя; цілісного майнового комплексу фермерського господарства.

Відкрити рішення для читання