st559Припинення договору поруки

Відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленою в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вказане кореспондується п.24 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні справ, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Пред’явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред’явлення до нього позову. При цьому в разі пред’явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед кредитодавцем або повного виконання поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Кредитна спілка звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути на свою користь з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором та судові витрати. Адвокат об’єднання здійснював представництво інтересів поручителя – гр. І. Позов обґрунтовувався тим, що між спілкою та відповідачами було укладено кредитний договір та договір поруки, відповідно до умов якого гр. І. зобов'язалася відповідати перед позивачем в повному обсязі за виконання зобов'язань позичальником, що виникали з умов кредитного договору.

Суд погодився з позицією адвоката об’єднання - представника поручителя, що на момент звернення до суду договір поруки був припиненим, в зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог до поручителя було відмовлено.

/Відкрити рішення для читання/