Факт керування транспортним засобом в стані сп’яніння повинен бути належним чином доведеним.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає декілька самостійних об'єктивних сторін правопорушення, а саме:
- керування водієм транспортним засобом в стані сп'яніння, що заборонено п. 2.9 «а»Правил дорожнього руху;
- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння, що заборонено п. 2.9 «г»Правил дорожнього руху;
- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (п.2.5 Правил дорожнього руху).
У п. 27 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Якщо безпосередньо уповноваженою особою не було встановлено сам факт керування особою транспортним засобом до його зупинки, подальша вимога співробітника поліції до даної особи пройти огляд на стан сп'яніння, носить неправомірний характер.
Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводи свою невинуватість, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.(«Karelin v. Russia», заява № 926/08,рішення від 20.09.2016р.)
Для огляду надаємо з власної практики судові рішення про закриття провадження по справам про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування водієм транспортним засобом в стані сп'яніння) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда гр. Ф. визнаний винним у тому, що керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, у порушення п.2.5 ПДР України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Крім того, у порушення п.12.1 ПДР України не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Тобто, у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, адвокатом об’єднання було подано апеляційну скаргу та здійснено захист особи в суді апеляційної інстанції, в результаті чого апеляційну скаргу було задоволено - постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда скасовано та закрито провадження по справі відносно особи на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
/Відкрити постанову для читання /
Відносно гр. Д. було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння). За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, де здійснював захист адвокат об’єднання, постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.